Трьохпролітний міст

Автор: Ісмаїл Кадаре

EAN: 9788379632268

Сторінок: 160

SID: 3511392

Трьохпролітний міст

Роман «Міст на три прольоти» був написаний у 1976–1978 роках під час посилення репресій комуністичного режиму в Албанії. Тоді Ісмаїл Кадаре був засуджений до тимчасового інтернування та «перевиховання» в колгоспі в глибокій провінції. Тоді він зосередив свої літературні інтереси, серед іншого, щоб представити читачам багатовікову історію країни та її ідентичність, закорінену в доосманській, християнській традиції, спираючись на тисячолітні зв’язки з античною культурою, ідентичність, яка могла б стати фундаментом для відродження поневоленого суспільства. Дія роману відбувається у другій половині XIV століття, оповідач — старий албанський християнський чернець, який розповідає у своїй хроніці про жахливі події, пов’язані з будівництвом кам’яного мосту через річку — переправи, яка б покращити сполучення на стародавній дорозі Via Egnatia. На задньому плані існують конфлікти між албанськими князівствами, що послаблює їхню єдність перед обличчям наближення загрози з боку Османської Туреччини, а також суперечливі інтереси двох великих компаній, одна - яка роками контролює річкове судноплавство, інша - розраховуючи на прибутки від управління мостом, що будується, і ремонтних робіт. У своїй підлій діяльності обидва вони використовують старовинну легенду, глибоко вкорінену в місцевій свідомості, наказуючи умилостивити водних божеств, щоб отримати їхню прихильність і забезпечити довговічність кам'яної будівлі. Отже, міст потребує жертви, жертви шляхом замурування живої людини в одному з прольотів мосту. Історія поєднує в собі елементи легенди (присутньої в численних розповідях в інших балканських країнах, також у багатьох літературних текстах), казки, місцевих. міфів і вірувань і самий реальний світ, якому не чужі жорстокі вчинки, через що, як каже монах-літописець, «...це не була жертва водним божествам, а просто звичайний злочин...» Річка, оманлива і злісна, подібна до кордону, що розділяє два світи, живих і мертвих. Старий пліт, придавлений горбом, переправляє через річку переляканих людей, невідомих, що їх чекає на тому березі, нагадує Харона. Міст викликає тривогу у людей, оскільки постає як святотатська споруда, покликана з’єднати несумісні світи. Здається, це найкраще відчуває божевільний сільський хлопець, чиї загострені чуття незрозумілим чином заважають йому перетнути готовий міст, який також є широкою історичною метафорою. Нинішній світ, який відходить у минуле, – це християнська Албанія з добре усвідомленою європейською ідентичністю. Світ, який невблаганно наближається і викликає страх, – це панування – як виявляється, багатовікове – османської Туреччини, ісламу, чужої культури і віри. Через багато років Ісмаїл Кадаре не приховував того факту, що було б правомірно ототожнювати його з оповідачем, ченцем, який написав хроніку, який намагався, як він пише в останньому розділі, «... довести це до кінця. якнайшвидше, тому що час був скорботний, незабаром може настати ніч і буде надто пізно для всього, і написання таких свідчень, мабуть, коштуватиме вам голови».  Польські читачі заслуговують на те, щоб прочитати погляд оригінального роману на такі погрози та їхня творча презентація від видатного письменника, який походить із країни, позначеної багатьма трагедіями, а нині викликає все більший інтерес у Польщі. Це другий твір Кадарі в перекладацькому доробку Марека Єзьорського, дебютом якого стала «Хроніка в камені», видана 2023 року.<