Powiat INOWROCŁAWSKI [Katalog zabytków sztuki w Polsce (bydgoskie) PAN 1974
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: Б/В
- Доступна кількість: 1
Покупая «Powiat INOWROCŁAWSKI [Katalog zabytków sztuki w Polsce (bydgoskie) PAN 1974», вы можете быть уверены, что данный товар из каталога «Искусство и культура» вы получите в срок 5-7 дней после оплаты. Товар будет доставлен из Европы, проверен на целостность, иметь европейское качество.
Назва: Повіт INOWROCŁAWSKI, видавнича серія - «Каталог пам'яток мистецтва в Польщі (Том XI. Бидгоське воєводство. Випуск 8.) - Польська академія наук".
Автор: Інвентаризацію Іновроцлавського району проведено у 1969-70 рр., редакційний тур у 1972 р. Інвентаризацію провів Тадеуш ХРАЖАНОВСЬКИЙ і Маріан КОРНЕЦКІ b>. Рецензент Маріан БІСКУП.
Видавець: Інститут мистецтва Польської академії наук, Варшава 1974, видання I. XVIII+83+6 сторінок тексту [ плани в тексті ] + карта району та 258 фото об'єктів архітектури та пам'яток матеріальної культури у вкладишах (крейдований папір), м'яка обкладинка з суперобкладинкою, розмір 12х17 см.
Стан хороший. - суперзахисний чохол загального зносу та бруду, чохол та салон - в іншому стані в порядку.
"Powiat INOWROCŁAWSKI". Вступ - Іновроцлавський повіт охоплює північно-західну частину Куяви, кордон якої частково визначається верхів'ям річки Нотець. Воно розташоване в межах Великопольсько-Куявського поозер'я і простягається лише на злегка хвилясту низовину, а в північній частині заходить у глиб Вісли та Нотець. Із заходу через Нотець і Пакоське озеро межує з повітами Могильно і Шубін, з північного заходу з повітом Бидгощ, а з північного сходу з повітом Торунь. Зі сходу кордон з Александрівським і Радзеювським повітами в основному збігається з курсом кордону між колишніми прусськими та російськими розділами, встановленими після Віденського конгресу. У районі є кілька озер, домінуючим є довгий жолоб озера Гопло, що проходить через південну частину області і колись був комунікаційним і оборонним вузлом Куяви. Комунікаційне значення Гопло та інших вод району зменшувалося в міру їх висихання, тому виникла необхідність у 1878 р. прокопати Гурнонотецький канал, а вже в наш час (1959 р.) канал, що сполучає Гопло з Вартою. Для осушення частково зволожених територій тут було прокопано ще два канали: Парчанський канал, побудований завдяки зусиллям єпископів Влоцлавека, та канал Зелена Струга в північній частині округу. Уся територія, за кількома винятками піщаних або вологих ділянок, характеризується чудовими лесовими ґрунтами та заболоченими чорноземами та має надзвичайно сільськогосподарський характер, поселення сягає епохи неоліту.
На ранньому ст. Середньовіччя Куяви населяло плем'я гопланів і вже тоді адміністративний і культурний центр був створений у Крушвіці: на перехресті доріг і водночас у легко оборонюваному місці. Здається, поза сумнівом, ця цивілізаційно-провідна племінна область брала активну участь у формуванні Польської держави. У будь-якому випадку, в період ранніх П'ястів Куяви відігравали важливу роль, і заснування Крушвіцької єпархії може це яскраво підтвердити. У період регіональної роздробленості Куяви було виділено в окреме князівство в 1194 році під владою БОЛЕСЛАВА, сина МЄШКА СТАРОГО. Принаймні з кінця XI століття Влоцлавек став столицею цих міст, але після приходу до влади Казимира І цю роль перебрав на себе Іновроцлав. Після смерті того самого князя в 1267 році відбувся наступний поділ, який відокремив Березько-Куявське князівство, окрім Іновроцлавського, а трохи пізніше було створено невелике Гнівківське князівство.
WŁADYSŁAW LOKIETEK, відновивши єдність держави, інкорпорував у 1327 р. її межі охоплюють більшу частину Іновроцлавського князівства. 1332-43 роки були періодом тевтонської окупації, якій передували двосторонні військові дії (включно з битвою при ПЛОВЦЕ 1331 р.). У 1365 р. Казимир Великий купив у кн