PAKIET! POEZJA! 3 TYTUŁY.

Вірші, включені до цього тому, писалися протягом багатьох років; незважаючи на їхню тематичну різноманітність, вони становлять єдине ціле. Сам автор описує цю збірку як «поетичний цикл про душу в чотирьох частинах: метафізичній, катастрофічній, есхатологічній та переродженні (оживленні)».

Перша частина тому (Eternal Aether) містить як еротику, так і твори, що відсилають до грецької міфології, а також вірші, що зосереджуються на самій поезії, на її створенні, або наголошують на мотиві тривоги і навіть страждання. У другій частині («Репортаж з планети Пі») переважають пісні, які є гіркими роздумами про стан сучасної людини — про її безпорадність, рабство, відсутність індивідуальності та відчуженість людей, які прагнуть чесноти та добра, які через це стають мішенню презирство і приниження. Подібний настрій можна побачити і в цих віршах, які зосереджені не на її красі, а на грізній, руйнівній і безжальній природі природи. Третя частина («Мій підземний дім») видається найбільш особистою, оскільки містить пісні, що згадують молодість, сповнену туги за дитинством і рідним домом, а також роздуми про їх втрату. Четверта й остання частина — вірш «Під повіками». Завдяки своїй мрійливій, незвичайній і навіть абстрактній природі вона залишає читачам багато можливостей для інтерпретації.

Том збагачено аж 40 ілюстраціями (переважно репродукціями польського та світового живопису), які можуть стати в пригоді в інтерпретації віршів і, безперечно, збагатять естетичний досвід читачів.

Янош Пілінський (1921–1981) — один із найцінніших угорських письменників 20-го століття, навіть за життя його вважали провідним представником свого покоління і йому майже поклонялися. Його творчість, особливо таємнича та зворушлива поезія, справила на угорців якийсь надприродний вплив. Наскільки він був великим, можна побачити зі сцени, згаданої у вступі перекладачем: «Після однієї з його «нескінченних ночей» він і його друг раптом були оточені зграєю дуже підозрілих і не зовсім тверезих людей у ​​підпіллі. проходження. «Ну, мабуть, нам кінець», — сумно подумав друг. Тим часом Пілінський, зовсім не усвідомлюючи небезпеки, зненацька почав декламувати свої вірші цій випадковій аудиторії. Прекрасне, осяяне натхненням обличчя, навіюваний голос – словом: розмовна модель поета... І сталося диво: гомін здивування й обурення поволі вщух, усі завмерли, слухаючи».

Пілінський був нащадком польського біженця від свого батька, а від матері він успадкував зв’язки з французькою культурою. Не можна не відзначити його ніжне ставлення до польського народу, зазначає Єжи Снопек. Але, незважаючи на цей родовід, він був щирим угорцем, що співвітчизники відчували і поважали. Його молодість мала драматичний поворот подій. У березні 1944 року його призвали в армію, спочатку артилеристом, потім він опинився на Західному фронті, а в травні 1945 року був відправлений до табору Унрі у Франкфурті. Він бачив нелюдський голод, смерть, приниження. Звільнившись від мундиру, молодий, чуйний і освічений письменник спочатку працював офіціантом, вантажником і прислугою.

Він був різнобічним творцем, писав і прозу, зокрема есе. «Це сягає, – пише чудовий перекладач і літературознавець проф. Єжи Снопек – до різноманітних явищ європейської культури. Пілінський ототожнюється насамперед із християнською Європою. Водночас він ставиться до християнства зі специфічною екуменічною відкритістю. Джерела глибоких морально-естетичних переживань він знаходить як у східній містиці, так і в латинській традиції. Усередині західного християнства воно підноситься над постреформаційними поділами, хоча католицизм, головним чином завдяки своїй особливій любові до Христа, є найближчим до нього. Як він сам зізнавався, під час Другої світової війни, у момент екстремального екзистенційного переживання, найважливішою книгою для нього, точніше єдиною можливою, виявилася Біблія.

Том «Камінь і хліб», чудово оздоблений прикладами сучасного угорського живопису та фантастично перекладений, повністю відображає різноманіття творчості Яноша Пілінського з чітким акцентом на поезії. Це перша така масштабна презентація творчості цього національного угорського письменника в Польщі.

Юстина Хлап-Новакова – працює в Академії Ignatianum у Кракові. Займається історією еміграційної літератури ХХ ст., традиціями польської культури. Вона опублікувала, серед іншого, монографія Сибір, Близький Схід, Монте-Кассіно. Поетичне середовище 2-го корпусу (2004), Dwór polski (у співавторстві, 2007), а також кілька антологій, зокрема «Найкрасивіші польські колядки та пісні» (2002), «Все ж Польща... Класика польської патріотичної поезії». (2015), «...Nie zgiwała». Антологія сучасної польської поезії (2019). Опублікувала чотири томи поезії: «Невидимий слід» (2013), «В алфавітному порядку» (2016), «Казки золотого кота» (вірші для дітей, 2018) та «Malowane ochrą» (2020).

***

Що Childhood Games запам'яталося мені найбільше? Час, коли я був героєм дитячих ігор, а бабуся вважала, що в мене ще залишилася пам’ять «звідти». Діти, що приходять звідти у світ «з нами», мають свою велику і прекрасну новину про правду. Вони хочуть розповісти нам про це...

Ернест Бриль

Заклик до сміливості - перед обличчям поганих часів, перед обличчям течії життя, що тече надто швидко - повертається знову і знову в цій прекрасній книзі. Поет не боїться дивитися і запитувати – як дитина.

Проф. Мацей Урбановський