Ілля Еренбург Літо 1925 опубл. 1927 рік
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: Б/В
- Доступна кількість: 1
Оплачивая «Илья Эренбург Лето 1925 опубл. 1927 г.», вы можете быть уверены, что данное изделие из каталога «Литература» вы получите через 5-7 дней после оплаты. Товар будет доставлен из Европы, проверен на целостность, иметь европейское качество.
Назва: Ілля Еренбург Літо 1925
Рік видання: 1927 Варшавський Рій
Обкладинка: <
*(історія книги)
"Бібліотека ковалів у Гданську-Вжещі
Початки приватної бібліотеки відбулися в 1944 році в Любартові в с. Люблінське воєводство.
Там Станіслав Ковальський, випускник юридичного факультету Познанського університету, керував власною адвокатською конторою.На початку 1944 року Станіслав Ковальський поїхав до Варшави, де побачив, що там був приватний прокат книг.
Після повернення він пішов до старости в Люблін і отримав інформацію, необхідну для відкриття приватної бібліотеки. Вимога полягала в тому, щоб мати 600 книг, назви яких повинні були бути схвалена німецькою владою На основі власних книжок і придбаних томів 1 травня 1944 р. почала діяти бібліотека Галини Ковальської, дружини Станіслава. Ймовірно, уже тоді Станіслав усвідомлював власну, невиліковну хворобу, і хотів забезпечити сім’ю.
У квітні 1945 року Станіслава Ковальського відправили до Гданська, де він мав бути нотаріусом. Половина будинку в Гданську-Вжещі на Ал. була призначена під нотаріальну контору та квартиру. Grunwaldzka 3. У травні Галина Ковальська перевезла всі свої рухомі речі до Ґданська – включно з книгами.
1 червня 1945 року приватна бібліотека Галини Ковальської, розташована у приватній частині будинку на Ал. Grunwaldzka 3. Розташування було чудове: навпроти трамвайної зупинки (тепер зупинка Politechnika) на шляху сполучення до Гданського технічного університету та залізниці. 1940-1950-ті роки були «золотим часом» прокату книг. Все ще небезпечні вулиці та відсутність телебачення означали, що читання процвітало. Тому до середини 1960-х років Галина Ковальська постійно закуповувала книги як у видавництвах, так і у приватних осіб. На жаль, Станіслав Ковальський, який загинув 12 жовтня 1948 року, не допоміг у цій діяльності. Його роль частково взяв на себе єдиний син Станіслава та Гелени – Януш.
Після Другої світової війни Януш Ковальський навчався на факультеті архітектури Варшавського технічного університету. Після смерті батька переїхав до Ґданська й жив із матір’ю. Закінчив навчання в Ґданському технологічному університеті.
На початку 1960-х років бібліотека почала занепадати. Трамвайну зупинку перенесли, відкрили численні книгарні, а книгу почали витісняти телебачення, кінотеатри та дискотеки. Спробою врятувати прокатну компанію було впровадження додаткової послуги – набору тексту. З 1964 року Ганна Геллак, уроджена Чаплевська, родом із Ґданська, випускниця Польської торговельної школи у Вільному місті – майбутня дружина Януша Ковальського, сина Галини, і мати нижчепідписаної, почала допомагати Галині в веденні прокатної крамниці, і особливо в наборі. Грошей на закупівлю нових видань уже не було.
Наприкінці 1960-х років Галина Ковальська була вже хвора. Усі справи, пов’язані з веденням бібліотеки та машинописної фірми, лягли на мою маму Анну. Галина Ковальська померла 7 серпня 1971 року, а 30 жовтня Януш Ковальський і Анна одружилися.
Бібліотека все ще була в руках пані Ковальської, але тепер Анни. Доходи від обох компаній ставали все меншими, їх не вистачало навіть на орендну плату. Копіювання на друкарській машинці замінив комп’ютер.
У 1991 році бібліотеку закрили, а всі