Монтгомері Люсі Мод

Енн із Зелених Дахів

• Автор: Монтгомері Люсі Мод
• Видання: 1 < /li>
• Мови: польська
• Переклад: Bańkowska Anna
• Палітурка: тверда палітурка з суперобкладинкою
• Рік видання: 2022
• Видавець: Marginesy
• ISBN: 9788367022637
• Мова оригіналу: англійська
• Оригінальна назва: Ann of Green Gables
• Кількість сторінок: 384< /li>

Один із найпопулярніших романів усіх часів у новому перекладі — найближчому до оригіналу. Одинадцятирічна Енн Ширлі покидає притулок і вирушає до будинку своєї мрії. Однак, коли він досягає Ейвонлі, з’ясовується, що сталася помилка — Марілла Катберт і її брат Метью мали намір усиновити хлопчика, щоб він допомагав на фермі. Спочатку Марілла хоче відіслати дівчину, але балакуча Енн, яка розвиває уяву, швидко завойовує симпатію сварливого Метью і в підсумку залишається в їхньому домі. Хоча дівчина демонструє надзвичайний талант потрапляти в халепу — вона фарбує волосся в зелений колір, замість соку дає своїй найкращій подрузі смородинове вино, а замість ванілі додає в торт анодин — незабаром Катберти не уявлятимуть життя без неї. . Пригоди рудоволосої Енн Ширлі роками зворушують і розважають.

Роман Люсі-Мод Монтгомері — це історія з теплим гумором про дорослішання, дружбу та кохання, яка захопила мільйони читачів у всьому світі. , зокрема Арета Франклін, Маргарет Етвуд, Еліс Манро чи принцеса Кейт.

«Представляючи читачам новий переклад одного з найзнаменитіших романів, я усвідомлюю «зраду», вчинену проти покоління їхніх матерів і бабусь, до яких я також належу. Це правда – разом із видавцем цього перекладу ми дійшли висновку, що в часи, коли всі діти знають, що жодну канадську дівчинку не звуть Аня, Янка чи Зося, і ні Канадця звуть Матеуш або Каролек, настав час повернути всім, а не лише обраним (як у попередніх перекладах), героїням і героям книжки — їхні справжні імена, географічні назви на острові Принца Едуарда та оригінальне звучання. Беручись до чергового перекладу (а останніми роками стався справжній сплеск перекладів), я поставив собі за мету бути максимально вірним оригіналу та реаліям життя села Ейвонлі, яке, хоч і вигадане, мав свій прототип у реальному місті Кавендіш. […] Підводячи підсумок, я визнаю свою провину: я вбив Енн, знищив Green Gables і позбавив його кімнати на горищі. Проте я прошу м’якого покарання, враховуючи, що колись хтось мав взятися за це невдячне завдання». Зі вступу перекладача «...Мені було шкода, що (…) ти більше не [маленька дівчинка], навіть з усіма цими дивними речами", - каже Марілла в кінці книги в одному зі своїх зворушливих висловлювань. Це було одне з небагатьох її бажань, яке тепер здійснилося. Через понад сто років Енн залишається такою ж. Я бажаю їй пощастить у наступній сотні. Маргарет Етвуд