Dialog z Coatlicue, Maria Sten [Naokoło Świata Iskry 1963]

Назва: Діалог з Коатлікуе, видавнича серія - «Навколо світу».

Автор: Марія Стен

Видавництво: Wydawnictwo ISKRY, Варшава, 1963, 239 сторінок, фото у вкладишах, м'яка обкладинка, формат 12,5x19,5 см.

Стан добрий - загальний знос та забруднення суперобкладинки, чохла та середини (зсередини суперобкладинка проклеєна на складках, втрати в передній частині суперобкладинки, приватна власність). штамп на титульній сторінці) – в іншому стані в нормі.

Діалог з Коатлікуе – Пригода, про яку розповідає ця книга, є надзвичайною пригодою. Це зустріч з історією Мексики, з богами ацтеків і майя, з легендами стародавніх індіанців і з сучасними індіанцями. Подорож у минуле цієї великої країни виявилася захоплюючою подорожжю, повною несподіванок.

Ми приїхали лише відпочити, ми приїхали лише помріяти, неправда, неправда, що ми прийшов жити на землю... (З ацтекської поезії)

Діалог з Коатлікуе. Місячний пуп

Коли я спостерігав за тліючими гарматами поруч зі мною, я думав собі, що це райські сади на землі. (Бернард Діас дель Кастільо)

Я був у Мексиці двічі. Вперше під час Другої світової війни, коли здавалося, що Європа безповоротно приречена на загибель. На маленькому шматочку неокупованої Франції тисячі вцілілих з усіх країн ставили собі лише одне питання: де сховатися від німецького конкістадора? Куди піти? Як залишити? Як отримати місце на кораблі, що прямує до рятівних берегів другого континенту? Я був одним із щасливчиків, хто отримав сюрприз у вигляді мексиканської візи.

Я здійснив свою першу поїздку до Мексики в умовах, детально описаних Клодом Леві-Стросом у своїй книзі «Тропічна печаль». Я подорожував на кораблі-оболонці, який мав вмістити, не будучи пристосованим до цього, кількість пасажирів, непропорційну його об’єму (...)

Таким чином я попрощався зі старим континент. Тоді ще не здавалося, що я колись повернуся до Європи, тим паче, що контури Польщі на карті світу ставали дедалі розпливчастішими.

Мексика для мене все ще була порожнім словом. Я знав лише одне: що воно зовсім не схоже на свого північного сусіда. Але якого роду? Важко було відповісти на це запитання на хиткому кораблі у величезному океані. Мої випадкові супутники цієї дивної подорожі, більшість з яких були членами Інтернаціональних бригад в Іспанії, також мало що сказали про це.

Набагато пізніше я дізнався, що порт Веракрус, куди ми прибули , було місцем, де чотириста п’ятдесят років тому висадився Ернан Кортés з лише трохи більшою кількістю пасажирів, ніж тих, які привіз капітан SANTO THOMÈ b>. П'ятсот вісім солдатів, не рахуючи дюжини матросів, шістнадцять коней, тридцять два арбалети, 10 важких гармат і чотири легших - ось усе, за допомогою чого іспанський полководець підкорив країну, на території якої Франція, Німеччина, Англія, Іспанія, Португалія разом можуть поміститися, Нідерланди та Бельгія. Мені довелося ламати голову над історією завоювання цієї величезної країни, колись розміром з Китай, Росію чи Бразилію. Значно пізніше мене також захопив міф про Кетцалькоатля, мексиканського Промета